Українські та нідерландські військовослужбовці долають маршрут у 2600 км під назвою “Місія Київ”, спрямований на підтримку України та боротьбу з ПТСР. Головним ініціатором і учасником ходи став нідерландський морський піхотинець Робін Імторн, який є автором книги “Levensduur”, в основу якої покладено його особистий досвід боротьби з ПТСР. Ціллю маршу є закриття збору у 130 000 € на медичну допомогу, реабілітацію та психологічну підтримку для українських ветеранів і їхніх родин.
1 червня 2025 року четверо нідерландських військовослужбовців, а також четверо українських військових, які проходять реабілітацію в Нідерландах, вирушили з Гааги до українського кордону у 2000-кілометровому марш-кидку. На кордоні з Польщею учасників маршу урочисто зустріли члени Всеукраїнської профспілки захисників України аби привітати учасників на українській землі та висловити свою вдячність за соціально важливу ініціативу. Саме тут, на кордоні, нідерландські та українські військові передали естафету трьом ветеранам російсько-української війни, які пройдуть ще 600 кілометрів до Києва. До них також доєднаються четверо захисників, які у боях з рф зазнали важких поранень, в тому числі — з втратою кінцівки.
Координатором урочистої зустрічі атлетів та співорганізатором події у Волинській області став голова Первинної організації працівників підтримки ветеранів міста Луцька ВП захисників України, голова громадської організації “Простір Перемоги” Володимир Криволапчук.
Учасники ходи Україною — це українські ветерани:
🔹️Цинтилевич Юрій — ветеран, служив з 2014 року, захищав Луганський аеропорт. Учасник міжнародних забігів у складі ветеранської збірної України;
🔹️Олександр Мірошниченко — ветеран, досвідчений бігун (марафон 2:48, півмарафон 1:18), учасник чемпіонату Європи з бігу по шосе у складі збірної України;
🔹️Павло Савченко — ветеран, старший бойовий медик 72-ї ОМБ “Чорні запорожці”, механік ударних безпілотних авіаційних комплексів.
На різних ділянках маршруту до основних учасників марафону приєднаються українські ветерани з інших міст, доводячи, що життя триває навіть попри непоправні втрати й важкий військовий досвід. Цей марш не просто фізичне випробування — це соціально важлива місія підтримки.
