ОБЛИЧЧЯ ПРОФСПІЛКИ: Владислав “ГРОМ” Школьний — заступник командира танкового батальйону 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців

Читати більше

72-га окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців має багато яскравих постатей. Одна з них — Владислав Школьний з позивним “ГРОМ”, офіцер, який пройшов шлях від ліцеїста до майора й заступника командира танкового батальйону. Його історія — це приклад мужності, витримки та справжнього служіння державі.

Владислав “ГРОМ” Школьний під час служби

🔹️Дитинство та характер🔹️
Владислав народився у селищі Степанецьке на Черкащині. Змалку був активним і спортивним хлопцем. У шкільні роки хлопець уже вирізнявся дисципліною й наполегливістю. Ці якості стали фундаментом для його майбутнього військового шляху.
«Любов до спорту мені прищепив батько. Він навчив, що сила не лише у м’язах, а й у характері. Ця наука супроводжує мене все життя», — згадує офіцер.

Захоплення спортом, дисципліна та жага до перемог стали його внутрішнім стрижнем, який допоміг пройти через важкі випробування служби й війни.

Владислав в ранньому дитинстві

🔹️Шлях Воїна 🔹️
Після школи юнак вступив до Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом — до Національної академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Академію Владислав закінчив достроково — війна не дала часу на тривале навчання.

  • 2015 — отримав офіцерське звання «лейтенант» та призначення командиром танкового взводу. Згодом очолив роту.
  • 2016 — достроково отримав звання «капітан».
  • 2020 — призначений заступником командира танкового батальйону.
  • 2021 — став «майором».
  • 2023 — завершив службу, але залишається взірцем для побратимів.

Про свою роль у війську Владислав говорить відверто:
«Я завжди відчував відповідальність перед людьми, яких веду за собою. Командир — це не тільки накази. Це вміння чути своїх бійців і йти разом у бій», — каже він.

Юний Владислав з одногрупниками під час навчання в Академії сухопутних військ

🔹️Нагороди та визнання🔹️
За роки служби “ГРОМ” отримав десятки державних і відомчих нагород. Серед них:

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня;
  • Медалі «За відвагу», «За оборону Авдіївки», «За досягнення у військовій службі» I та II ступенів;
  • Відзнака «Перстень Чорних запорожців — Адамова голова»;
  • Почесна нагорода «Честь. Слава. Держава» від мера Києва Віталія Кличка.
    Кожна з цих нагород — не просто символ звитяги, а відбиток боїв, конкретних рішень і важких втрат.
ГРОМ з побратимами на шахті Бутівська (Донеччина, 2021 рік)

🔹️ГРОМ поза війною🔹️
Попри роки війни, Владислав зберіг любов до простих речей. Він любить риболовлю, катання на лижах, мріє про тихе життя поруч із родиною у власній оселі.
«Війна навчила мене цінувати прості моменти. Я завжди пам’ятаю, що наша країна воює заради життя. Заради того, щоб діти могли сміятися, щоб Україна мала майбутнє. Це і є справжня перемога», — ділиться думками офіцер.

Захисник із сином та дружиною під час нагородження медаллю “Честь.Слава.Держава.” від Київського міського голови

Історія профспілчанина Владислава “ГРОМА” Школьного — це історія українця, який із юнацького завзяття виріс у командира, лідера й Захисника. Історія, яка надихає молодих воїнів і є прикладом того, що справжня сила — у стійкості духу.

Схожі новини: